Режим роботи їдальні:

Щоденно (крім вихідних) від 8:00 до 15:00 год.

Графік харчування учнів

на 2022-2023 н.р.

1-й урок: 9:15 – перерва 10 хв – сніданок для учнів 1-х кл.;

2-й урок: 10:10 – перерва 20 хв – сніданок учнів 2-4-х кл.;

3-й урок: 10:30 – перерва 20 хв – сніданок для учнів 5-11-х кл.;

4-й урок: 12:20 – перерва 15 хв – обід для учнів 1-х кл.;

5-й урок: 13:20 – перерва 10 хв – обід для учнів 2-4-х кл.;

6-й урок: 14:15 – перерва 10 хв – обід для учнів 5-11-х кл.;

Програма «Харчування дітей пільгових категорій визначених законодавством в закладах загальної середньої та дошкільної освіти на 2023 рік»

https://kam-pod.gov.ua/documents/proekti-normativno-pravovikh-aktiv-miskoji-radi/item/44153-pro-zatverdzhennia-prohramy-kharchuvannia-ditei-pilhovykh-katehorii-vyznachenykh-zakonodavstvom-v-zakladakh-zahalnoi-serednoi-ta-doshkilnoi-osvity-na-2023-rik-ta-vartosti-kharchuvannia-v-zakladakh-zahalnoi-serednoi-ta-doshkilnoi-osvity-z-01012023-rokuНаказ МОЗ України від 25.09.2020 №2205 "Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти"

Спільні накази Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України:

- “Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах” від 01.06.2005 №242\329

- “Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах” від 15 серпня 2006 №620\563

Інші документи:

Постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»

Харчування у шкільних їдальнях. Запропоновані МОЗ зміни

 

Згідно зі статистикою 2017 р., в Україні мешкає 7 млн. 615 тис. дітей віком від 17 років. З них 13,3% страждають на ожиріння. Окрім того, за даними МОЗ, кожен рік в Україні фіксується приблизно 15,5 тис. нових випадків дитячого ожиріння. Діти цієї вікової категорії більшу частину часу проводять у школі. Тому Асоціація дієтологів України запропонувала проект методичних рекомендацій відносно здорового харчування у шкільних їдальнях.

У цьому інтерв’ю О. Швець, президент Асоціації дієтологів України та експерт МОЗ з гігієни харчування, розповість про специфіку харчування у їдальнях і особливості запропонованого Асоціацією проекту, який зараз розглядається у МОЗ.

Організація харчування у школі

За словами О. Швеця, фундамент значної частини хвороб дорослих закладається ще в дитячому віці. Отже, треба віддавати перевагу харчуванню у їдальнях. Але за даними спеціаліста, біля 80% дітей відмовляються харчуватися у їдальнях. І їжа, на яку витрачається біля 500 млн. грн. кожного року, стає непотрібною. За словами експерта, якість страв у їдальнях є досить низькою. Зрозуміло, що альтернативою харчуванню у їдальні є придбання їжі у буфеті. Але цей варіант не можна вважати оптимальним. У буфеті представлені переважно солодкі продукти: печиво, соки, булочки, мармелад тощо. За словами О. Швеця, дитині не варто пити більш ніж 330 мл соку в день, бо сік містить забагато цукру.

Експерт запевняє, що харчування у школах негативно впливає на спосіб життя дітей. Але ж саме школа прищеплює дитині навички здорового харчування і навчає її культурі споживання. За його думкою, цьому дитина має навчатися ще з сім’ї. О. Швець вважає, що інформація про здорове харчування має подаватись різними способами: у підручниках, соцмережах, спеціальних заняттях, іграх тощо. Лише у цьому разі дитина зрозуміє, наскільки важливе правильне харчування. Дієтолог каже, що Асоціація дієтологів України підготувала декілька цікавих матеріалів для занять. До них відноситься складання учнем спеціальної тарілки здорового харчування. Він додає, що подібні уроки регулярно проводяться у школах.

Рекомендації здорового харчування

Розглянемо декілька корисних рекомендацій здорового харчування:

  • Бажано споживати їжу 4-5 разів в день невеликими порціями.
  • Замість смаження їжі віддавати перевагу запіканню їжі та приготуванню на пару.
  • Оптимальна добова калорійність їжі для дітей віком від 7 до 11 років складає приблизно 2350 кілокалорій, для школярів віком до 13 років – приблизно 2500-2700 кілокалорій, для підлітків – до 3000 кілокалорій.
  • Будь-яке м'ясо треба готувати не менше години, що забезпечить знищення різноманітних бактерій та паразитів.
  • Замість рафінованого цукру бажано використовувати саме натуральний.
  • Варто снідати на протязі першої години після підйому та вечеряти приблизно за 3 години до сну.
  • Рекомендується витрачати на споживання їжі біля 30 хвилин, на перекус – біля 10 хвилин.
  • Ранком натощак необхідно випивати стакан теплої води, що сприяє покращенню процесів обміну їжі та добре впливає на травну систему.
  • Під час трапези не треба відволікатися на інші речі, наприклад, на перегляд телевізору або читання книги.
  • Варто ретельно пережовувати їжу та їсти без надмірного поспіху.
  • Бажано скоротити споживання солодощів, замість яких варто споживати фрукти та пити воду.
  • Замість жирного м’яса (наприклад, баранини і свинини) варто вибирати нежирні сорти (наприклад, кролик і телятина).
  • Рекомендується якнайчастіше пити звичайну воду без домішок.
  • Бажано пити не більш ніж одну склянку фруктового соку в день.
  • Оптимальна щоденна доза цукру – 50 г.
  • Треба обмежити споживання продуктів, які містять шкідливі трансжири: печиво, тістечка, торти.
  • Варто зменшити споживання оброблених продуктів, у складі яких є забагато жиру і солі.
  • Треба віддавати перевагу цільнозерновому хлібу.
  • Розмороження продуктів при кімнатній температурі є недоцільним.
  • Варто доводити супи до кипіння.
  • Треба враховувати оптимальну температуру споживаної їжі: температура гарячого блюда – 37-38 °C, холодного блюда – 15 °C.
  • Бажано збільшити споживання зелені та приправ, які містять значну кількість вітамінів.
  • Обов’язковим доповненням до шкільного раціону є спочинок та прогулянки на свіжому повітрі.
Варто організовувати харчування з врахуванням полу, віку та способу життя дитини. Збалансований раціон сприяє збереженню здоров’я, збільшенню фізичної та розумової активності.

Корисні та некорисні для дитини продукти

Розглянемо найбільш корисні та некорисні для дитини продукти:

  1. Корисні продукти. Це овочі (наприклад, огірки, зелень і морква), ягоди і фрукти, каші з цільнозернової крупи, насіння, диня, гарбуз, ананас, горіхи, виноград, банани, сири, природна вода і чай.
  2. Продукти, їсти які можна у поміркованій кількості. Це білий рис, батон, гриби, картопля, вершки, пастила, зефір, сметана, чорний шоколад.
  3. Продукти, їсти які можна лише у мінімальній кількості. Смажене м’ясо, чіпси, бублики, макарони, сухарики, сосиски, плавлений сир, солодкі газовані напої.

Корисні продукти – це оптимальний варіант. Вони є достатньо смачними і водночас здатні забезпечувати дитячий організм усіма необхідними речовинами.

Варто зазначити, що пряма заборона на споживання певних продуктів може лише привернути увагу дітей до них. Отже, суворі заборони бажано замінити роз’яснювальними бесідами.

Організація харчування

Учнів можна забезпечувати двома формами харчування. Одна з них – це гарячі обіди. Харчування школярів з 1-го до 4-го класу забезпечується з місцевого бюджету, але потім вони будуть придбавати їжу за власні кошти. Інша форма – буфетна.

За словами О. Швеця, проблеми з харчуванням у їдальнях можуть бути вирішені на центральному і на місцевому рівнях. Для запровадження змін на центральному рівні необхідно переглянути вимоги до продуктів, з яких готується їжа у школах, а також організувати харчблок та встановити необхідне устаткування у їдальні. Однак це усе буде вартувати дуже дорого.

Дієтолог рекомендує запровадження централізованих змін. Наприклад, їжа готується на міській кухні, постачається до шкіл і розігрівається. Таким чином можна гарантувати високу якість продуктів і виробництва. Для вирішення проблеми з харчуванням держава повинна ухвалювати вимоги до продуктів, що продаються готовими. Так, можна заборонити продаж мучних продуктів у буфетах.

Експерт каже: здорове харчування і є задачею Держпродспоживслужби. Дієтологами було розроблено декілька методичних рекомендацій, що регламентують перелік продуктів, дозволених для продажу чи для приготування страв.

Організувати ефективне шкільне харчування можна і на обласному рівні. Треба підготувати відповідне розпорядження, зробити перелік вимог та внести їх до тендерної документації. З цією метою необхідно утворити комісію, до якої увійдуть спеціалісти з медицини, освіти і Держпродспоживслужби. Меню можна затверджувати на місяць згідно з сезоном. Таким чином, можна створити однакове меню в міських, обласних чи районних школах. Це полегшить контроль за якістю харчування.

О. Швець стверджує, що заохочення дітей до здорової їжі має відбуватися поступово та планомірно. У якості прикладу можна взяти британську програму Chаnge 4 life для дітей і підлітків. Її гасло: «Добре харчуватися, більше рухатись, довше жити». Ця програма містить різноманітні корисні рекомендації щодо скорочення споживання солі і цукру, ведення активного способу життя тощо. Але, на жаль, проект Change 4 life коштує дуже дорого – приблизно $ 1 млрд. на рік.

Новий проект методичних рекомендацій

Сучасні українські державні санітарні стандарти дозволяють продаж в буфетах хлібу з яйцем, котлетою, біфштексом, смаженою куркою, вершковим маслом, вареною сосискою, відвареним язиком тощо.
До того ж, можна продавати пиріжки, булочки, ватрушки, різноманітні кондитерські вироби. Але відповідно до запропонованих методичних рекомендацій, перелік дозволених продуктів буде переглянуто.
Новий проект методичних рекомендацій передбачає включення до шкільного харчування корисних продуктів різноманітного походження: зернові продукти і картопля, овочі і фрукти, молоко, м’ясо, риба, харчові жири, бобові.

До меню має бути включено не менше ніж 4 страви. У дитсадках і в дошкільних закладах, де дитина проводить до 5 годин, треба обов’язково подавати сніданок та обід. Варто зазначити, що калорійність обіду має складати приблизно 30% від потреби енергії за добу. Для обчислення середньої норми треба враховувати вимоги до певної групи учнів.

Зернові продукти і картопля готуються тричі на тиждень, але смажена картопля – лише раз на тиждень. Картопля смажиться з використанням рафінованої олії, до складу якої мають входити більше ніж 50% мононенасичених жирів і менш ніж 40% поліненасичених жирів.
На обід подається мінімум одна порція овочів і фруктів кожного дня. Кожен день до раціону має входити мінімум одна порція м’яса, яєць, риби, бобових, горіхів і насіння. Рибу обов’язково треба готувати якнайменше один раз на тиждень.
Їжа може готуватися з використанням лише йодованої солі. Досолення страв заборонене, а кількість споживаної солі не повинна перевищувати 5 г на день. У стравах на 100 г/мл готового продукту може міститись максимум 10 г цукру та 10 г жиру.

Перелік продуктів

Рекомендований склад бутербродів:

  • на основі житнього/цільнозернового хліба;
  • з яйцями, сиром, горіхами, зеленню, вершковим маслом;
  • з овочами та фруктами;
  • без солі й соусів, включно з майонезом (дозволяється кетчуп).

Салати в окремій упаковці:

  • з овочами і фруктами;
  • з яйцями, сиром, бобовими, олією, сушеними овочами і фруктами, хлібною продукцією.

До молока забороняється додавати цукор і підсолоджувачі.

Молочні продукти, такі як йогурт, кефір і кисле молоко:

  1. містять максимум 10 г цукру та 10 г жиру на 100 г/мл готового продукту;
  2. не дозволяється використання підсолоджувачів.

Чай і молоко чи його замінники можна доповнювати натуральним медом – максимум 10 г меду на 100 мл напою. Овочі мають мати незначний вміст солі, а до фруктів не можна додавати цукор. Об’єм упаковки соку без цукру має складати максимум 330 мл.