ОБЕРЕЖНО: "ГРУПИ СМЕРТІ"!!! «Синій кит», «Тихий дом» небезпечні квести.
У соцмережах з’явилися групи, в яких кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства чи приносять здоров’ю дитини непоправної шкоди. «Куратори» (адміністратори), що організували цю систему, схиляють дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтв або заподіяння болю. «Квести» обов’язково знімаються на відео. Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі, та оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем - вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис, та робить останній крок. Відеозаписи, в подальшому, продаються в мережі Інтернет, або в Darknet. Щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:
Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень та, в разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду в формі кита.
Батькам рекомендувати перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах, групи до яких входить акант, зміст спілкування в приватних чатах, фото та відео.
Звертати увагу на зміни у поведінці дитини: усамітнення, замкненість.
Рекомендувати батькам встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.
Куди звернутись, якщо помітили проблему?
Повідомляти до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua (цілодобово). Телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні)). Електронна адреса, за якою можна звернутися, щоб заблокувати «суїцидальну групу» (fag@cybercrim.gov.ua). До адміністрації соцмережі у якій було виявлено групу.
СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ
МІНІСТЕРСТВ ДО БАТЬКІВ
Міністерство надзвичайних ситуацій, Державна інспекція техногенної безпеки та Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України вкрай стурбовані зростанням загибелі та травмування дітей. За статистикою, в нашій країні в мирний час внаслідок нещасних випадків щодня гине 4 дитини!
Легковажне поводження дітей з вогнем, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки – першопричини сумних та трагічних наслідків. І виною цьому – батьківський недогляд. Статистика трагедій свідчить: здебільшого нещастя трапляються тоді, коли діти залишаються вдома самі, без нагляду дорослих.
Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина, особливо до батьків.
Шановні батьки!
Не залишайте дітей без нагляду!
Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією.
Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми.
Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить лише від нас самих
Дорога до школи на громадському транспорті
Багато дітей кожен день користуються громадським транспортом. Ось поради, які допоможуть тобі дістатися потрібного місця вчасно та безпечно:
- вчасно виходь з дому;
- після того, як ти вийшов із транспорту, наприклад шкільного автобуса, дочекайся, коли автобус відїде, і тільки після цього переходь дорогу;
- не кричи, не бігай та не бийся на зупинці;
- не ходи по краю тротуару;
- не поспішай, коли входиш і виходиш із транспорту;
- коли виходиш із транспорту, зверни увагу на машини, які проїжджають мимо;
- якщо тебе забирають із зупинки батьки, то вони повинні чекати на тебе біля виходу із автобуса, а не на іншому боці вулиці.
Дії під час виникнення пожежі:
Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:
– подзвонити до служби порятунку за номером 101;
– викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;
– негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;
– при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;
– при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;
– пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;
– при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;
– намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння;
– до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;
– за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;
– вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;
– не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжою притокою кисню;
Симптоми отруєння чадним газом
- Головний біль (самий ранній симптом);
- Блювота;
- Запаморочення;
- Біль у грудях;
- Дратівливість;
- Сплутаність свідомості;
- Порушення координації рухів;
- Синюшний або яскраво-червоний відтінок шкіри;
- Втрата свідомості.
Отруєння чадним газом: перша допомога
– Слід негайно усунути надходження чадного газу. Ні в якому разі не можна запалювати світло або вогонь, тому що це може спровокувати вибух. У приміщенні необхідно відкрити вікна для надходження свіжого повітря.
– Постраждалого від впливу чадного газу необхідно винести, якнайшвидше, на повітря. Також необхідно викликати «Швидку допомогу».
– При знаходженні потерпілого від чадного газу у свідомості слід його укласти, забезпечивши постійний доступ свіжого повітря, для цього можуть бути використані як технічні засоби (кондиціонер, вентилятор), так і газета, за допомогою якої його необхідно для цієї ж мети обмахувати.
– У разі відсутності свідомості у постраждалого слід негайно приступати до закритого масажу серця з поперемінним виконанням штучного дихання, що робиться аж до приїзду «Швидкої допомоги» або його приходу до тями.
Перша (долікарська) допомога при падіннях з висоти:
при отриманні переломів кінцівок та вивихах :
- фіксування кінцівок в місці перелому із застосуванням підручних матеріалів для накладання шини;
- надання протишокових заходів, в разі отриманні постраждалим шоку від болю;
- не допускання спроб вправляння зламаної кінцівок та спроб промивання ран;
- доставка потерпілого до медичної частини.
при отриманні вивихів:
- забезпечення нерухомості кісток в ураженому суглобі;
- накладання шини із підручних матеріалів чи фіксуючої пов’язки;
- доставка потерпілого до медичної частини.
при отриманні забиття:
- прикладання до місця забиття холоду (лід, сніг, проточна вода, холодна ванночка чи компрес)
- накладання тугої пов’язки;
- в особливо важких випадках, доставка потерпілого до медичної частини.
при втраті свідомості від струсу мозку:
- прикладання до голови холоду (лід, сніг, проточна вода, холодна ванночка чи компрес);
- створення постраждалому абсолютного спокою;
- доставка потерпілого до медичної частини.
Перша допомога при отриманні ріжучих та колючих травм:
- вимити руки (по можливості з милом);
- провести дезінфекцію використовуючи спирт, горілку тощо;
- зупинити кровотечу;
- обробити шкіру навкруги рани йодним чи спиртовим розчином;
- накласти на рану стерильну пов’язку та забинтувати.
Перша допомога при ураженні блискавкою:
- при втраті свідомості, зняти дію електричного струму на потерпілого, прикопуванням його землею для зняття залишкової електрики;
- при стані потерпілого в свідомості, дати йому спокій
Правила поведінки біля водойм у літній період
Загальні правила поведінки біля води:
1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.
2. Відпочивати безпечніше на воді у світлу частину доби.
3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10м/сек., температурі води – не нижчою за +18°С, повітря – не нижчою за +24°С.
4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
7. У воді варто знаходитися не більше 15 хвилин.
8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.
9. Не рекомендується купатися біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
10. Перед тим, як стрибати у воду, перевірити безпечність дна й достатню глибину водоймища.
11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації в чергового по човновій станції.
Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи в постійному напруженні, не змагайтеся у швидкості просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря й необхідних тренувань.
На воді забороняється:
1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.
2. Вилазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які не відведені для купання.
7. Вживати спиртні напої під час купання.
8. Забруднювати воду й берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання.
9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
10. Допускати у воді небезпечні ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.
12. Дітям, які не вміють плавати, заходити глибше, ніж до пояса.
13. Купання дітей без супроводу дорослих.
Правила поведінки для дітей:
1. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади, під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків).
2. До купання допускаються групи дітей до 10 осіб під наглядом одного відповідального, який уміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді.
3. Біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника.
4. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях купання дітей аварійно-рятувальними службами ретельно перевіряється дно, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води і повітря.
5. Діти допускаються до купання після огляду лікарем.
6. Роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини викладається у рядки окремими купами).
7. До й після купання проводиться перевірка наявності дітей шляхом шикування їх у ряд відповідно до місць, де складено їх одяг.
8. Відповідальний за купання повинен: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, увійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім.
9. При особистому купанні дітей дорослі зобов’язані постійно спостерігати за ними.
Перша допомога при утопленні:
- перша (долікарська) допомога здійснюється на місці протягом 1-5 хвилин оточуючими при виявлені постраждалого;
- найбільш результативною допомогою постраждали від утоплення є штучне дихання (з рота до рота) (з рота до носу) і закритий масаж серця, які проводяться в наступній послідовності:
- швидко вивільнити дихальні шляхи постраждалого від води;
- очистити рот та ніс від піску та сторонніх частин, використовуючи палець своєї руки, який попередньо обертають носовим платком чи чистою тканиною;
- голову постраждалого повертають в бік;
- для видалення води з верхніх дихальних шляхів постраждалого перевертають на живіт і піднявши роблять удар між лопатками;
- для видалення води із легенів та шлунку, постраждалого необхідно покласти грудною клітиною на зігнуте коліно людини, що надає допомогу і підтримуючи лоб постраждалого надавлюють між лопатками;
- після цього необхідно приступити до вентиляції легенів:
- постраждалого кладуть на тверду поверхню і закинути голову та розкрити щелепи;
- швидко вивільнити від одежі, що здавлює грудну клітину, шию та тулуб;
- впевнитись, що язик постраждалого не заважає диханню;
- зробивши глибокий вдих, роблять видих до легенів постраждалого через його рот, закриваючи ніс постраждалого пальцями;
- далі надавлюють на грудну клітину постраждалого.
- такі дії виконують послідовно через кожні 2-3 секунди;
найбільш часті помилки при вентиляції легенів постраждалого:
- не розігнуте положення голови постраждалого (повітря, що вдувається постраждалому надходить не до легенів а до шлунку);
- мала кількість повітря, що вдувається (для постраждалих дітей може бути велика);
- великий час витрачений на підготовку до штучного дихання;
- не своєчасна зупинка операції по вдуванню повітря;
- недостатня сила надавлювання при закритому масажі серця.
Перша допомога при опіках та теплових ударах:
- створити тінь для потерпілого чи відвести (віднести) його в тінь;
- розстібнути йому одяг;
- збризнути обличчя і голову холодною водою;
- на голову та серце покласти мокру тканину;
- напоїти його холодною водою;
- забезпечити притік свіжого повітря;
- забезпечити спокій.
ЗУСТРІЧ З ДІЛЬНИЧНИМ
Усі ми багато разів на день перебуваємо на вулицях та дорогах тих міст, містечок і сіл, у яких живемо. Проте чи завжди пам’ятаємо, що, вийшовши за поріг домівки, стаємо учасниками дорожнього руху. Тому заради своєї безпеки повинні орієнтуватись у складній ситуації на дорозі, самостійно приймати рішення.
Найчастіше через неуважність або незнання Правил дорожнього руху на вулицях в дорожньо-транспортних пригодах гинуть діти. Саме про це розповів учням дільничний – Куліш Микола Володимирович, який завітав на зустріч з учнями ЗОШ І-ІІІ ст. №12.
Він ще раз нагадав учням про те, що у вересні проходить місячник «Діти на дорозі». Поліцейський наголосив про необхідність дотримуватись правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах. Під час невимушеної бесіди, запросив учнів до співпраці, надав номер телефону за яким можна звернутись в екстремальній ситуації.
