Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 2021-12-09, 4:03 AM

Кам'янець-Подільська ЗОШ І-ІІІ ст. №12
ім. Л. Дмитерка

Меню сайту
Календар
«  Грудень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Інформація

УВАГА

Шановні учні, вчителі, батьки!

У рамках Місяця цифрової грамотності пропонуємо вам ознайомитися з цікавими й корисними матеріалами, які допоможуть кожному з нас стати інформаційно грамотними й бути обізнаними щодо небезпек у цифовому динамічному світі.

Переходьте за покликаннями, переглядайте, обговорюйте, діліться враженнями.

«Дія.Цифрова освіта» (для всього населення) https://osvita/diia/gov/ua/ 

«Всеукраїнська школа онлайн» (для вчителів та школярів)  https://lms.e-school.net.ua/

- Основи кібергігієни https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyber-hygiene

- Кіберняні https://osvita.diia.gov.ua/courses/cybernanny

- Обережно! Кібершахраї https://osvita.diia.gov.ua/cou.../attention-cyber-fraudsters

- Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» https://osvita.diia.gov.ua/.../serial-dlya-batkiv-onlayn...

- Як громаді стати цифровою https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-communities

- Електронний підпис https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-signature .



Як створити недискримінаційне середовище у школі: покрокова інструкція для директора

Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей — такі ж важливі завдання директора школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.

Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.

Що таке дискримінація та як її виявити?

Дискримінація — це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, в математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.

Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.

Поруч із дискримінацією завжди “ходять” упередження — хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі — як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.

При визначенні, чи належним чином забезпечуються в школі права дітей, потрібно переконатись, що всі групи дітей — різної статі, національності, стану здоров’я тощо, мають рівні права і можливості. Не менш важливо перевірити, чи відсутнє упереджене або дискримінаційне ставлення як до окремих дітей, так і груп дітей, об’єднаних певною ознакою. Особливу увагу у виявленні ознак дискримінації чи упереджень варто звернути, якщо у школі є діти та сім’ї-представники національних чи релігійних меншин, діти з особливими освітніми потребами, представники різних етнічностей та культур.

Перешкоди у забезпеченні недискримінаційного середовища у школі:

  • Соціальні — стереотипи і упередження, відсутність даних або недостатня кількість даних про реальні потреби різних груп людей за статтю, віком, майновим становищем тощо.

Наприклад, менше заохочення дівчат до IT сфери через стереотип, що це чоловіча професія, або хлопців — до гуманітарних наук, оскільки вони вважаються “жіночими”.

  • Організаційні — розташування, розклад занять, логістика/транспорт, бюрократичні процедури.

Наприклад, відсутність пандуса може бути непомітна фізично здоровій людині, але буде перешкодою для людей на візках або батьків з дитячими колясками.

  • Особисті — економічні і фінансові можливості, стан здоров’я, релігійні переконання, національні традиції, велика кількість дітей у родині, кількість вільного часу поза школою тощо.

Наприклад, неврахування релігії дітей при викладанні певних предметів, зокрема християнської етики, або неврахування різниці в релігійних святах.

Як перевірити свої або чужі упередження?

Ми всі маємо припущення і певні упередження, які формуються культурним середовищем, поведінкою, сферою діяльності, робочою атмосферою тощо. Навіть якщо здається, що ставлення до всіх однакове, а припущення відповідають дійсності, завжди варто це перевірити, поставивши припущення під сумнів.

Додатково до індивідуальних упереджень школа може мати формальну і неформальну політику, традиції, норми, які можуть вплинути на формування упереджень учасників освітнього процесу. Завжди доцільно перевіряти, чи відповідають припущення реальному стану речей та як саме на освітній процес можуть впливати неформальні традиції школи.

Допомогти в цьому можуть збір інформації, консультації, опитування та наступні перевірочні запитання.

Ці запитання варто включити до анкет учнів та вчителів під час проведення самооцінювання школи. Також вони можуть бути корисними для саморефлексії директора при самооцінюванні школи.

5 кроків, щоб запобігти дискримінації у школі

Якщо відповіді на перевірочні питання просигналізували про проблему, або ж вона була виявлена у ході спостережень, або спілкувань із учасниками освітнього процесу, наступні 5 кроків допоможуть структурувати дії та уникнути повторюваності проблеми у майбутньому.

Крок 1. Аналіз ситуації

На цьому етапі варто детально проаналізувати всю наявну інформацію: зібрати відомості від сторін, на яких впливає ситуація, дані про релевантні законодавчі норми, правила, міжнародні стандарти, кращі практики — позитивний досвід в аналогічних чи схожих ситуаціях, а також врахувати наявні соціальні, культурні та економічні умови. Варто використовувати лише достовірні джерела.

Наприклад, директора школи повідомили про випадок булінгу щодо учня чи учениці у школі. У такому випадку необхідно проаналізувати законодавство, що визначає булінг і алгоритм дій школи у такій ситуації (зокрема Наказ МОН 28.12.2019 №1646), інші джерела інформації із порадами фахівців (настанови Освітнього омбудсмена тощо).

Крок 2. Визначення сторін проблеми

Щоб вирішити проблему, особливо важливо розуміти, хто є її сторонами і чи є щодо цих осіб або груп осіб упередження (включаючи ваші власні).

Наприклад, батьки повідомляють про образливу поведінку групи учнів або учениць. Директорові слід з’ясувати, хто ті учні, на яких скаржаться батьки, чи належать вони до категорії малозабезпечених сімей або ж до національності, щодо якої розповсюджені певні упередження. Цю інформацію варто враховувати у роботі щодо запобігання можливій дискримінації за цими ознаками.

Важливо пам’ятати, що потрібно враховувати лише факти, а не припущення щодо схильності тієї чи іншої групи дітей до певної поведінки. Це потрібно враховувати також і у випадках, коли постраждалою стороною є дитина з певної категорії (внутрішньо переміщені особи, дитина з інвалідністю тощо). При визначенні сторін проблеми не варто також слідувати припущенням щодо можливих провокацій з боку постраждалої сторони: звинувачення постраждалих є недопустимим.

Крок 3. Виявлення потреб сторін

Збираючи інформацію про потреби сторін, важливо пам’ятати, що вони не можуть бути однаковими у всіх, наприклад, всього учнівства і вчительства. Втім, зібравши їх, ці потреби слід згрупувати та не вдаватись до зайвої індивідуалізації. Способами збору інформації можуть бути обговорення, опитування, дослідження, консультації, співбесіди, круглі столи тощо. Проте у будь-якому випадку доцільно виявити та врахувати позиції різних груп людей: різного віку, статі, стану здоров’я, національності тощо. Ці дані потрібні, щоб оцінити вплив ситуації/проблеми на різні групи осіб.

Варто пересвідчитись, що всі заінтересовані сторони змогли висловити свою позицію і були почуті. Для цього варто з’ясувати, чи наявні перешкоди в доступі до обговорень для певних груп осіб: чи всі зацікавлені сторони можуть отримати інформацію про обговорення, дістатися місця обговорень у визначений час, зрозуміти і почути інших, висловитись. На цьому кроці може бути виявлено, що відсутня певна інформація, є певні прогалини в даних, які потрібно заповнити. Наприклад, батьки учнів філій опорної школи можуть мати труднощі з доїздом на загальні батьківські збори.

Крок 4. Розроблення варіантів рішень

Використовуючи зібрані на попередніх кроках дані, формуємо декілька альтернативних варіантів вирішення ситуації/проблеми. На даному кроці також потрібно пересвідчитись, чи були враховані потреби та інтереси всіх сторін та оцінено різницю впливу і наслідків рішення на різних груп дітей, інших учасників освітнього процесу. Проаналізувавши впливи і ризики, обираємо оптимальне рішення. Якщо ви виявите, що рішення може мати негативні наслідки або нести ризики для деяких груп дітей або дорослих, варто оптимізувати такі рішення.

Наприклад, при визначенні заходів, які будуть найбільш ефективними для покращення дисципліни під час уроків, варто зібрати інформацію про вплив тих чи інших активностей (додаткові заняття та завдання, інша подача матеріалу тощо), а також вивчити, як вони можуть вплинути на ситуацію конкретної дитини (чи можливі погіршення взаємин з батьками, відсутність можливості відвідувати позашкільні заняття тощо). Варто також врахувати навантаження на вчительство у випадку ухвалення рішення про зміну подачі навчального матеріалу, реакцію на зміни батьків тощо.

Крок 5. Моніторинг та оцінка результатів

Моніторинг і оцінка результатів допоможуть виміряти ефективність обраного шляху вирішення проблеми, а також коригувати свої дії у майбутньому. Разом із тим постійний моніторинг ситуації допоможе надалі запобігти проявам дискримінації чи упереджень, передбачити у річному плануванні роботи закладу заходи щодо виявлення та профілактики дискримінації тощо.

Спостереження, моніторинги та опитування учасників освітнього процесу, що проводяться у ході самооцінювання школи, можуть стати дієвими інструментами на цьому шляху. Варто пам’ятати ознаки, за якими може відбуватись дискримінація, моніторити наявність учнівства та їхніх сімей з будь-якою із таких ознак та звертати особливу увагу на них при проведенні самооцінювання. Додавання до анкет запитань щодо проявів дискримінації у школі також допоможе здійснювати моніторинг та збирати інформацію.

Варто також відстежувати незаплановані результати для різних груп і продумувати позитивні дії — спеціальні заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету і спрямовані на усунення виявлених нерівностей у можливостях чи дискримінації. Прикладом таких позитивних дій може бути проведення додаткових навчань/тренінгів для вчителів щодо виявлення та протидії цькуванню і дискримінації за ознаками статі, економічного статусу, національності, релігії тощо.

Наприклад, у школі часто трапляються бійки і ви хочете зменшити кількість таких інцидентів. У такому випадку потрібно визначити, яка кількість конфліктів трапляється за певний проміжок часу (місяць, три місяці тощо) станом на початок моніторингу. Це будуть ваші вихідні дані. Далі відповідальна особа має фіксувати кожен інцидент бійки та збирати інформацію про те, що сталось, хто був учасником, вік, стать дітей тощо. Порівняння ситуації із вихідними даними можна проводити раз на півроку й на основі отриманих даних робити висновки про успішність або неуспішність заходів з протидії конфліктам, коригувати їх.

Хід та результати усіх кроків варто фіксувати, а спосіб такого фіксування можна обирати самостійно. Рекомендується інформувати учасників освітнього процесу про зібрані дані (пам’ятаючи про захист персональних даних) та про ухвалені на їх основі рішення.

 

Матеріал підготовлено в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ І ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ

http://school12.ucoz.com/News/2021-2022/dodatok_1.pdf

http://school12.ucoz.com/News/2021-2022/dodatok_2.pdf

УВАГА!

Номер урядової "гарячої лінії " з питань протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статті та насильству щодо дітей - 15-47

Відповідно до  Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та у  зв’язку із здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, коронавірусної хвороби, здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році, звільняються від проходження ДПА, зберігаючи за собою право пройти її за власним бажанням у формі ЗНО. Усі учні 11 класу нашого закладу не виявили бажання проходити ДПА у формі ЗНО.








ПРОГРАМА ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ В ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Добрий день, шановні батьки. Кам'янець-Подільська міська рада рішенням сесії від 22.12.2020 р. затвердила "Програму харчування дітей в закладах середньої та дошкільної освіти" на 2021 р.
Програма передбачає забезпечення учнів 1-4 класів, за виключенням пільгових категорій, сніданками (якщо дитина має пільгу, то безкоштовно обідає, а за сніданки батьки платять 15 грн) .
Безкоштовними обідами забезпечуватимуться такі категорії дітей 1-11класів:
- діти громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС;
- діти з числа внутрішньопереміщених осіб;
- діти, один з батьків яких брав/бере участь в ООС, АТО;
- діти, батьки яких отримали інвалідність (поранення) під час участі в ООС, АТО;
- діти, один з батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту суверенітету України;
- діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування;
- діти з інвалідністю;
- діти з багатодітних сімей (перевірте термін дії посвідчення дитини та при потребі продовжіть);
- діти з малозабезпечених сімей (повідомляйте, будь ласка,  завчасно про отримання відповідної пільги).
Просимо у перший день навчання в школі передати дитиною копії відповідних документів, що засвідчують статус чи пільги дитини, та заяву (за поданим зразком). Дякуємо за розуміння та оперативність.


Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти

http://school12.ucoz.com/News/2020-2021/postanova_50.pdf

Маршрут руху здобувачів освіти
ЗОШ І-ІІІст.№12

Вхід в школу
Вхід № 1 – учні 10 класу, 5-А класу, 9-Б класу. Рух по сходах правого крила.
Вхід № 5 – вхід для учнів 7-А класу, 5-Б класу. І поверх.
Вхід № 6 – учні 7-Б класу, 6-А класу, 6-Б класу. Рух по сходах правого крила коло їдальні.
Вхід № 7–вхід для учнів 1-4 класів. Рух по сходах запасного виходу.
Вхід № 8 – вхід для учнів 8 класу, 9-А класу, 11 класу. Рух по сходах правого крила запасного виходу.
Вхід № 6 – учні 7-Б класу, 6-Б класу, 7-Б класу. Рух по сходах коло їдальні.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення педради
протокол № 10
 від 26.08.2020 р.

Тимчасовий порядок організації освітнього процесу
в ЗОШ І-ІІІ ст.№12 ім. Л.Дмитерка в період карантину в зв’язку з
поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19)

(Відповідно до Постанови №42 від 30.07.2020 «Про затвердження Тимчасових
екомендації проти епідеміологічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короно вірусної хвороби) 
І. Основні вимоги щодо організації освітнього процесу
1.Режим та структура навчального року в період карантину. (Додаток 1).
2.Проінформувати працівників закладу та здобувачів освіти, їхніх батьків або інших законних представників про правила організації освітнього процесу, відвідування закладу освіти та перебування в ньому в умовах профілактики розповсюдження коронавірусної хвороби (СОVID-19).
3.Спілкування педагогічних працівників із батьками здійснювати переважно дистанційно за допомогою будь-яких засобів зв'язку.
4. Призначити відповідального за координацію проведення інформаційних заходів  з профілактики розповсюдження коронавірусної хвороби (СОVID-19), інших респіраторних захворювань.
5.Проводити моніторинг стану здоров'я учнів і працівників закладу освіти медичним працівником закладу (у разі його відсутності - іншим працівником, визначеним керівником закладу освіти) термометрії та опитування щодо самопочуття, а також організації регулярної комунікації з батьками учнів для з’ясування стану здоров'я учнів.
6. Перед заняттями педагоги опитуватимуть учнів щодо їхнього самопочуття. В разі виявлення ознак гострої респіраторної хвороби, за відсутності батьків, здобувачі освіти тимчасово ізолюються в спеціально відведеному приміщенні закладу, інформуються батьки (інші законні представники) та приймається узгоджене рішення щодо направлення до закладу охорони здоров'я.
7. Розробити алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації,пов’язаної з реєстраціїю випадків захворювання  на корона вірусну хворобу (COYID-19) серед здобувачів освіти. (Додаток 2).
8. Забезпечити організацію роботу груп ГПД, гуртків, секцій відповідно до Тимчасових рекомендацій.
9.Ознайомити  батьків учнів, які належать до категорій, яким не рекомендовано перебування в закладах освіти (особам із хронічними легеневими хворобами; особам, які мають розлади імунної системи; особам із захворюванням на цукровий діабет тощо), продовжити навчання за формами здобуття освіти, що максимально відповідають потребам їхнього захисту та безпеки (наприклад, педагогічний патронаж, екстернатна, сімейна (домашня) або дистанційна форми здобуття освіти);
10.З метою забезпечення соціальної дистанції під час навчання використовувати великі приміщення (зокрема, актові зали, рекреації, коридори, адаптовані для потреб навчання), за сприятливих погодних умов забезпечувати проведення занять з окремих предметів на відкритому повітрі.
11. При складанні розкладу врахувати можливість проведення уроків парами у середній та старшій школі.
12.На початку нового навчального року виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким учні оволодівали під час карантинних обмежень самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації повторення цього матеріалу, спланувати та організувати систематизацію та узагальнення навчального матеріалу, актуалізацію окремих тем, передбачити визначення диференційованих навчальних завдань з урахуванням рівня засвоєння попереднього матеріалу учнями тощо.
12.Закріпити за класами певні навчальні кабінети для мінімізації пересування учнів у приміщеннях закладу освіти
13.Під час  перерв учні школи перебувають в різних локаціях. (Додаток 3)
14. Обмежити проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях.
15. Вхід до закладу освіти можливий лише у захисній масці або респіраторі. Відкрито п’ять входів до закладу (Додаток 4)
16. Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях.
17. Під час пересування приміщеннями закладу використання захисних масок є обов'язковим.
18.У період карантину до закладу не допускати батьків або супроводжуючих осіб, крім тих, які супроводжують осіб з інвалідністю.
ІІ.  Вимоги до роботи персоналу закладу
1.Персонал закладу  допускається до роботи за умовивикористання засобів індивідуального захисту (респіратора або захисної маски, в у тому числі виготовлених самостійно).
2.Усі працівники закладу забезпечуються засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи.
3.Засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів безпосередньо на робочому місці працівника. Після кожного зняття засобів індивідуального захисту та перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту, працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.
4.Після проведення термометрії безконтактним термометром працівники із ознаками гострого респіраторного захворювання або підвищеною температурою тіла понад 37,2° C не повинні допускатися на робоче місце.
ІІІ. Умови безпеки в закладі на період карантину.
1.Наявні місця для обробки рук антисептиками на вході до всіх приміщень,
2.Облаштовано місце для збору використаних масок і рукавичок в окремий контейнер.
3.Підготовлена санітарна  кімната (ізолятор).
4. Оформлені інформаційні куточки про респіраторну гігієну та етикет кашлю.
5.Обладнаний медпункт: безконтактні термометри, дезінфектори, засоби індивідуального захисту,
6.Зроблена розмітка на підлозі для утримання дистанції та організованого руху коридорами,
7. Обов’язкове провітрювання приміщень не менше 10 хвилин після кожного заняття.
8.Очищення і дезінфекція поверхонь – дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил тощо – після проведення занять у кінці робочого дня.
9.Організація питного режиму учасників освітнього процесу із використанням індивідуального або одноразового посуду.
10.Створення умов для мінімізації ризику інфікування (окреме зберігання верхнього одягу (взуття) учнів різних вікових груп , працівників закладу освіти; збільшення вільного простору в навчальних приміщеннях.
IV.Обов'язки керівника,  медперсоналу та відповідального за координацію проведення інформаційних заходів закладу освіти:
Здійснювати щоденний контроль за виконанням Тимчасових рекомендацій.

1. Проводити  роз'яснювальну роботу з персоналом та здобувачами освіти щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення COVID-19 серед персоналу або здобувачів освіти.
2. Розробити алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаною з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу серед здобувачів освіти та працівників закладу освіти.
3. Не допускатидо роботи персонал, який визначений таким, що потребує самоізоляції відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я.
4. Проводити інструктажі для працівників щодо запобігання поширенню COVID-19, дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.
5. Проводити навчання працівників щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, контроль за виконанням цих вимог

V.Вимоги до організації харчування
1.Розробитиграфік харчування здобувачів освіти (Додаток 5).
2.Забезпечити відстань між столами 1,5 м та розміщення за столом  4-х осіб.
3.Усіх  працівників харчоблоку забезпечити засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи, одноразовими рукавичками, які необхідно змінювати після кожної дії (виробничого процесу на харчоблоці їдальні), не пов'язаних між собою. Засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т. ч. на 1 робочу зміну - безпосередньо на робочому місці працівника.
4.Після кожного зняття засобів індивідуального захисту (захисних масок одноразових рукавичок) перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.
5.Працівник їдальні, який видає страви або здійснює розрахунок, повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту: захисною маскою або респіратором, захисними окулярами або захисним щитком, одноразовими рукавичками.
6. Створити умови для дотримання працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо.
7.Керівник закладу організовує централізований збір використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та поліетиленовими пакетами, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів.

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19
Процедура подання  (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)
1.     Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2.     На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).
3.     Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
4.     До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
 5.     Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
Порядок реагування на доведені випадки

Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наша адреса: Хмельницька область м. Кам'янець-Подільський
вул. Будівельників, 19 kp_school12@ukr.net

Zak&Yazva © 2021