Востаннє дзвоник проспівав гучні фанфари І юнь струнка, затамувавши подих свій, У вальсі ніжнім закружляла, кожна пара Танок майстейрно фарбувала з фарб із мрій. Крилаті мрії танцювали просто неба, Блакить безхмарну, неосяжність глибини, До танку сонце запросили, сяйва треба, Хай шлях осяє у безмежність висоти.