Востаннє дзвоник проспівав гучні фанфари
І юнь струнка, затамувавши подих свій,
У вальсі ніжнім закружляла, кожна пара
Танок майстейрно фарбувала з фарб із мрій.
Крилаті мрії танцювали просто неба,
Блакить безхмарну, неосяжність глибини,
До танку сонце запросили, сяйва треба,
Хай шлях осяє у безмежність висоти.